Тепер термін, виділений законом на реєстрацію нового місця проживання, збільшено до 30 днів. Про ці та інші нововедення “прописної процедури” у експертів розпитували журналісти сайту “24”.
Насамперед зміни спрямовані на реалізацію реформи з децентралізації влади, а саме – розширення повноважень органів місцевого самоврядування. Це в свою чергу, на думку законодавців, має оптимізувати надання адміністративних послуг, відзначив в коментарі юрисконсульт ТОВ “ХЕСТОРІЯ Україна-Плюс” Михайло Баран.
Що нового?
Таким чином, функції з реєстрації місця проживання, які раніше здійснювала Державна міграційна служба, були делеговані органам місцевого самоврядування. Отже, наголошує експерт, органами реєстрації сьогодні виступають виконавчі органи сільських, селищних або міських рад. А якщо такі органи не створені, функції з реєстрації громадян виконує сільський голова.
Процедуру реєстрації місця проживання українців було змінено відповідно до Постанови Кабміну №207 “Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру”.
А відомості про місце проживання осіб, зауважує в коментарі юрист адвокатської фірми “Горо Лігал” Євген Власов, відтепер мають заноситися до єдиної бази – Єдиного державного демографічного реєстру, доступ до якої мають органи міграційної служби та виконкоми місцевих рад.
Встигнути за 30 днів
Незначних змін також зазнала і сама процедура реєстрації місця проживання, пояснює Михайло Баран. Зокрема, особі, яка знялася з реєстрації в одному місці, дається 30 календарних днів на те, щоб зареєструватися в іншому. Раніше цей термін становив 10 днів. З урахуванням того, що з початку 2016 року в Україні почали видавати сучасні паспорти у вигляді ID-карт, додає юрисконсульт, постановою врегульовано порядок занесення інформації про місце проживання на електронний чіп, вмонтований в такий паспорт.
Які документи потрібні для реєстрації?
Суттєвих змін тут немає. Для реєстрації місця проживання особа або її представник повинен подати: заяву за встановленою формою; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання – паспорт, посвідка на тимчасове чи постійне проживання тощо; квитанцію про сплату адміністративного збору; документ, що підтверджує право на проживання в житлі – ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду тощо.
Якщо заява подається представником особи, тоді, крім зазначених документів, додатково потрібно надати документ, що засвідчує особу представника та його повноваження.
У разі реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір стягується лише за одну адміністративну послугу та зараховується до місцевого бюджету за новим місцем проживання.
Штраф, але спершу – попередження
Якщо під час подачі документів буде встановлено, що особа прострочила терміни для реєстрації нового місця проживання, працівник органу реєстрації складає на неї адміністративний протокол за вчинення адміністративного правопорушення, уточнює Михайло Баран. Відповідно до нового порядку, особі, яка порушила термін реєстрації вперше, загрожує
Якщо ж таке правопорушення повториться при наступній зміні місця проживання протягом року – тоді вже накладається штраф. Розмір штрафу встановлено від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – від 17 до 51 гривні. Раніше в такому випадку, одразу без попередження, накладався штраф у такому ж розмірі.