Учні польських шкіл уже почали складати матуру – іспити на атестат зрілості. За кілька тижнів ті з них, хто хоче отримати вищу освіту, має подати папери до одного або кількох навчальних закладів. Питання вибору польського вишу є актуальним і для тих українських випускників, які планують навчатися за кордоном.
За підрахунками освітнього фонду «Перспективи», у 2015–2016 академічному році в польських університетах навчалися понад 57 тис. іноземців, серед них понад 30 тис. це громадяни України. Як повідомив у квітні віце-міністр науки Александер Бобко, у поточному академічному році кількість іноземців у польських вишах сягнула рекордних 65 тисяч, однак це і досі лише 4% від загальної кількості польських студентів, що є дуже низьким показником на тлі інших країн ОЕСР. Оскільки, з одного боку, інтернаціоналізація вищої освіти є світовим трендом і фактором престижу, а з іншого – кількість молодих поляків, які взагалі можуть іти до університетів, щороку знижується, Варшава зацікавлена в залученні молоді зі Сходу. Польський уряд навіть створює з цією метою спеціальну інституцію – Національне агентство академічних обмінів. Проте окремі університети давно взяли справи у свої руки, приїжджають на освітні ярмарки до українських міст та висилають рекрутерів.
Виші в Польщі поділяються на державні та приватні. Державні обіймають вищі позиції у освітніх рейтингах, проте вибір краще узалежнити не тільки від престижу навчального закладу, але й від показників обраного факультету.
У щорічному рейтингу «Перспективи» кілька років поспіль золото, срібло та бронзу ділять Варшавський університет, Ягеллонський університет у Кракові та Університет Адама Міцкевича в Познані. За ними в 2016 році йшли Вроцлавський університет, Університет Миколая Коперника у Торуні, Сілезьський університет у Катовицях, Лодзький та Гданський університети та два люблінських виші – Університет Марії Кюрі-Склодовської та Люблінський католицький. Натомість, не всі факультети престижних вишів експерти оцінюють однаково: наприклад, журналістика та політичні науки або біологія Варшавського університету є номером один у країні, проте енергетику краще вивчати на Варшавській політехніці або в Гірничо-металургійній академії у Кракові. Для економістів найкращим вибором є Головна торговельна школа у Варшаві, а для медиків – Ягеллонка.
Варшавський і Ягеллонський університети високо оцінюються польськими працедавцями – перше та третє місце відповідного рейтингу. Проте тут у топі також Варшавська та Вроцлавська політехніки, вищезгадана Гірнича академія у Кракові та Варшавський медичний університет.
Варто придивитися і до рейтингів найбільш дефіцитних та високооплачуваних професій у Польщі. Добрий юрист чи економіст завжди в ціні, але, як стверджують самі поляки, набагато легше буде знайти добре оплачувану працю випускникові інформатичних факультетів, біотехнологу, маркетологу та інженеру. На зарплату понад 5000 злотих у Варшаві можуть претендувати ІТ-архітектори, програмісти, фінансові аналітики, аккаунт-менеджери, бізнес-тренери та монітори клінічних досліджень.
Загалом іноземці в Польщі можуть вступити та навчатися на програмах усіх типів: ліцензіат (бакалаврат), магістерських, об’єднаних магістерських, докторантських (аспірантських). Форма навчання може бути як стаціонарна, так і заочна, або ж вечірня. Зарахування до вишів може відбуватися на підставі оцінок (балів) зі свідоцтва про закінчення школи. Якщо подібний документ був виданий за кордоном, бали з нього конвертуються в польські пункти, якщо ж така конвертація неможлива – іноземці складають вступний іспит (іспити). Є також виші, які вимагають проходження вступних іспитів у всіх абітурієнтів – як поляків, так і іноземців. Про це треба дізнаватися на обраному факультеті.
Нині допомогу у вступі до польських вишів в Україні пропонує кілька десятків більших та кілька сотень менших фірм. За певну плату, приблизно від 200 до 1000 євро, абітурієнтам допоможуть оформити візу, підготувати комплект потрібних документів, знайти житло та оформити медичну страховку. Чи варто користуватися їхніми послугами? Якщо фірма має добру репутацію, пропонує офіційну умову на надання послуг і готова надавати консультації майбутньому студенту та його родині на кожному етапі рекрутації – чому б ні. З іншого боку, польські виші настільки зацікавлені у студентах-іноземцях, що аплікант, який напише до них напряму, як правило, отримає від університету всю необхідну допомогу.
Для поляків апріорі безкоштовними є тільки денні програми державних університетів, за навчання на заочних програмам, а також у приватних вишах, як правило, доводиться платити. Українці можуть навчатися безкоштовно в державних вишах за певних умов: якщо вони мають Карту поляка, карту постійного перебування в Польщі або довготермінового резидента ЄС.
Якщо вступити на безкоштовні студії не вийшло, можна звернутися до ректора вишу з проханням принаймні про часткову знижку на оплату навчання. Іноземці, які були прийняті до університету на тих самих засадах, що й польські громадяни, можуть отримати стипендію – соціальну, за успіхи в навчанні, від органів місцевого самоврядування. Тоді як іноземці, прийняті на інших засадах, мають право отримати стипендію від польського уряду або уряду інших країн.
У випадку, якщо за університетський курс доводиться платити, витрати можуть коливатися від 100 до навіть 2000 євро за семестр. До цього варто додати ще так звану оплату за запис на студії – від кількадесят до кількасот євро. Вищою є оплата за престижні факультети та англомовні програми.
Останнім часом з’явилося чимало приватних вишів, які ладні звільнити українських студентів і від вступної оплати, і від оплати за навчання. Подібна щедрість часто пов’язана з тим, що тільки українські студенти рятують ці заклади від ліквідації, а часом дозволяють просити про державні або євросоюзні дотації. Хоч до кожного вишу варто придивлятися окремо, загалом варто пам’ятати: якісна освіта – це товар, а якість коштує.